СДПУ ім. А.С.Макаренка природничо-географічний факультет кафедра географії Курсовий проект на тему “Терміни з метеорології та гідрології” студентки II курсу природничо-географічниго факультета спеціальності “географія і основи економіки” заочний відділ Дружченко Т.М. науковий керівник асистент Ткаченко О.Л. Суми –2000 Міністерство освіти України Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка Методичні вказівки до вивчення курсу “Загального землезнавства” Поняття та терміни з метеорології та гідрології для студентів заочного відділення спеціальності “географія і основи економіки” затверджено Суми СДПУ 2000 р. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З МЕТЕОРОЛОГІЇЇ ТА ГІДРОЛОГІЇ А Абісаль (від грецького a’byssol – бездонний) – зона найбільших морських глибин (( 2000 м), яка належить до ложи океану. Абісальні відкладення – глибоководні морські відкладення, що накопичуються на глибинах понад 2000 м. До них належать органогенні іли та червоні глибоководні глини. Абляція (від латинського ablatio – відняття) – зменшення маси снігу чи льоду на льодовику внаслідок його танення та випаровування. Абсолютна вологість – щільність водяної пари в повітрі; практично – кількість водяної пари в грамах в 1 м3 повітря при даній температурі. Абсолютний максимум – найбільше значення метеорологічного елементу в даній місцевості чи на всій Землі за багаторічний період спостережень. Абсолютний мінімум - найменше значення метеорологічного елементу в даній місцевості чи на всій Землі за багаторічний період спостережень. Агрокліматологія (від грецького agros – поле, klima - клімат, logos - наука) – вчення про клімат як про чинник землеробства. Адвекція – переніс повітря та його властивостей в горизонтальному напрямку. Адіабата – крива, що графічно зображує зв(язок між двома характеристиками стану атмосферного повітря при адіабатичних процесах в атмосфері. Адіабатичні процеси (від грецького adiabatos - замкнений) в атмосфері – зміни стану повітря, що відбуваються без обміну теплом з оточуючим середовищем. Температура повітря змінюється разом зі зміною тиску за рахунок стиснення чи розширення повітря. Адіабатичне зниження тиску і температури відбувається при висхідних рухах повітря і навпаки – при низхідних. В сухому та ненасиченому повітрі зниження чи підвищення температури на кожні 100 м дорівнює 10С. У повітрі, насиченому водяною парою – приблизно 0,50С. Айсберг – глиби материкового льоду, що плавають в океані, морі. Утворюються після відколювання країв льодовика, які опускаються в воду. Більше 5/6 маси льодовика знаходиться під водою. Акваторія (від латинського aqva – вода) – ділянка водної поверхні певної водойми. Активна температура – температура повітря більша за біологічний мінімум протягом всього періоду вегетації. Активний вплив на атмосферу – різні впливи людини на хід атмосферних процесів: розсіювання хмар, туману, запобігання граду, послаблення заморозків тощо. Актинометр – прилад для вимірювання прямої сонячної радіації. Альбедо – характеристика відбиваючої властивості поверхні по відношенню до сонячної радіації. Визначається відношенням радіації, відбитої даною поверхнею, до радіації, що надійшла на цю поверхню (у відсотках). Альбедометр – прилад для вимірювання альбедо земної поверхні. Анемометр – прилад для визначення швидкості вітру. Анероїд – прилад для вимірювання атмосферного тиску, що діє без рідини. Аномалія – відхилення показника будь-якого елемента від його багаторічного середнього значення. Антарктична (арктична) повітряна маса – формується над льодовою поверхнею Антарктиди (Арктики) - дуже холодна, суха і прозора. Антарктичний (арктичний) фронт –один з головних атмосферних фронтів, що поділяє полярні повітряні маси і помірні. Змінює своє положення по сезонах. Антициклон – замкнена область підвищеного атмосферного тиску з максимальним тиском в центрі. Вітри в антициклоні огинають центр за годинниковою стрілкою в північній півкулі і проти годинникової стрілки в південній. Низхідний рух повітря в антициклоні о...